Квіти у різні епохи
Традиція дарувати квіти, і їхній нерозривний зв'язок з торжествами бере свої витоки з давніх-давен. Більшість високорозвинених культур Стародавнього світу мали традиції декорування квітами церемоніальних, процесій, палаців правителів та будинків знаті.
Зокрема, у Стародавньому Єгипті вінками та гірляндами прикрашалися усипальниці та палаци фараонів та жерців, букети квітів презентувалися офіційним особам та почесним гостям на різних святах. Особливою пошаною користувався білий лотос – квітка Ізіди богині Матері та дружини Осіріса (бога царства мертвих), що символізував вічне життя після смерті, а як ми знаємо саме це являло собою найвищу мету існування єгиптян того часу.
Набагато прагматичніші древні римляни надавали перевагу ніжним квітам і витонченим квіткам суворі вінки з листяних рослин дуба, плюща, лавр. Незважаючи на це римські жінки радістю прикрашали свої спальні та ванні кімнати пелюстками троянд та іншими квітами. Кожна рослина мала свій символізм, наприклад, успішним дипломатам вручали вербові вінки, дубовий вінок, друга за значимістю військова нагорода у Стародавньому Римі вручалася солдату, який урятував життя громадянина Риму. Голови тріумфаторів прикрашалися лавровими вінками, звідси й пішло слово лауреат - увінчаний лавром.
Квіти мали і зберігають досі грандіозне значення у культурах Стародавніх Китаю та Японії. Архітектура, поезія, живопис цих країн нерозривно пов'язані з темою квітів. Знаходили квіти як історичне, а й практичне застосування у медицині, кулінарії, виробництві. Символом імператорської династії в Японії, що існує до цих пір, є хризантема (імператорська династія в Японії єдина безперервно правляча своєю країною з самого свого зародження, так що, якщо вірити японцям, їхній імператор прямий нащадок богині Аматерасу), символом імператорського будинку.
Але по-справжньому флористикою як ремеслом або, якщо хочете мистецтвом, стали займатися в Європі в епоху Відродження, саме тоді і в наступні кілька століть зародилися основи компонування букетів, складання кошиків і коробочок з квітами, де замість сучасної оази використовувався вологий мох. Саме в цей час і було розроблено більшість канонів та методик флористики, що використовуються і досі.
Всі новини
