Оригінал. Ромашки та їхні двійники

Ромашки – унікальні квіти, простодушні, невибагливі і в той же час неймовірно зворушливі. Виростають вони у багатьох палісадниках, присадибних ділянках та міських клумбах, проте дуже часто рослини, які ми зовні приймаємо за ромашки, насправді зовсім ними не є. У польової красуні дуже багато двійників!

Ромашки різних кольорів

Ми чудово знаємо, що класичні ромашки мають жовту серединку та білі пелюстки, і навіть усвідомлюючи, що подібні за структурою квіти інших відтінків ромашками не є, називаємо їх саме так. Більшість цих квітів чудово почуваються в нашому кліматі і добре сусідять один з одним, тому за бажання можна відтворити справжню палітру з ромашок на своїй ділянці.

Ромашки біколор

Якщо Ви бачите «ромашки» у біло-ліловій, біло-фіолетовій, світло-синій кольорових гаммах – це швидше за все Анемона Бленда. Однак серед них можна зустріти і рівномірно забарвлені в один відтінок бутони, наприклад, чисто білі або бузкові.

Жовті ромашки

Ромашкоподібні квіти лимонного або жовтого кольору належать піретрумам або доронікумам, їх зовсім неважко виростити на відкритому ґрунті в природний сезон, у нашлму кліматі на кінець березня-початок квітня.

Червоні та рожеві ромашки

Піретрум – так називається рослина, що має червоний і рожевий відтінок ромашковидних квіток. Невибаглива до догляду рослина, що віддає перевагу трохи затемненим ділянкам, від прямих сонячних променів бутончики можуть вигоріти і поблякнути.

Бузкові ромашки

Такий відтінок найчастіше належить остеоспермумам. Ця багаторічна рослина частіше використовуються для оформлення клумб та інших зелених територій. Хоча родом він із теплих регіонів Аравії та Південної Африки, але чудово адаптувався до помірних широт і радує нас своїм охайним та привабливим виглядом.

Сині ромашки

Сині квіти в природі велика рідкість, тим цікавіше виглядає цинерарія, для якої подібний відтінок у симбіозі з білим, є одним із найпоширеніших. Також часто можна побачити бузкові, фіолетові, рожеві цинерарії.

Різновиди каітів, схожих на ромашку

Розібравши ромашки за різноманітністю відтінків, ми можемо торкнутися й інших видів рослин зовні схожих, але біологічно, вірніше ботанічно відмінних від нашої героїні.

Маргаритка

Маргаритки одні з найпопулярніших декоративних садових рослин, з давньогрецького слова «margarites» означає «перлина», а ось латинська назва квітки «bellis» перекладається, як «прекрасний». Людству маргаритки знайомі з найдавніших часів, і протягом свого існування вони дуже активно вирощуються для озеленення територій і навіть використовуються для створення флорістичних композицій. Фігурують вони також у великій кількості оповідань та переказів і в цілому рослина всесвітньо відома та затребувана у багатьох сферах життя.

Соняшник декоративний

Як сільськогосподарська культура соняшник відомий кожному, а ось декоративний соняшник та його роль у флорістиці та садівництві суттєво зросли зовсім недавно. Сонячна квітка не тільки прикрашає собою клумби в найспекотніші місяці літа, а й чудово виглядає в квіткових композиціях, що асоціюються з багатством, добробутом, достатком, гарним врожаєм. Невибагливість соняшника повною мірою характерна і для його стильного родича, достатній полив, ось, мабуть, і все, що потрібно рослині в умовах українських степів.

Ехінацея

Ехінацея родом із Північної Америки, на сьогодні відома насамперед завдяки широкому використанню у фармацевтиці. У її лікарські властивості вірили й індіанці активно використовую всі частини рослини у різних відварах та зіллях. У народній медицині використовується здебільшого корінь рослини, що підвищує імунітет і має заспокійливий ефект, а ось офіційна медицина не настільки одностайна в характеристиках ехінацеї. Назва походить від давньогрецького слова «їжак» - саме цю тварину еллінам нагадувала «колюча» серединка (квітлоложа) ехінацеї.

Цінія

У побуті поширена назва квітки – майори. Батьківщиною популярної рослини є Центральна Америка, ще перші європейські колоністи, що зіткнулися з ацтекською імперією, звернули увагу, що індіанці багато уваги приділяли даній квітці у своїй культурі. Цікаво, що при всій своїй кровожерливості ацтеки були далеко не чужі прекрасному, любили прикрашати свої домівки квітами і навіть оспівували їх у віршах. Популярність у Європі набула лише у ХVIII ст. а в середині ХХ ст. цинія навіть була символом штату Індіана. У наші дні миловидні чагарники часто можна зустріти у міських садах та на доглянутих клумбах.

Хризантема

Хризантема – один із найвідоміших видів квітів. Активно використовуються в садівництві, флорістиці, ландшафтному дизайні, озелененні територій, і в цілому добре знайома у всіх куточках земної кулі. Вражає уяву різноманітність форм і відтінків бутону цієї чудової рослини, починаючи від округлих білосніжних шапок діаметром кілька десятків сантиметрів, до кущових варіацій з крихітними бутонами багряного або чорнильно-фіолетового відтінку. Період активного цвітіння починається у вересні і триває до заморозків, справжній символ останніх днів осені. Також квітка хризантеми є символом імператорського будинку Японії, найдавнішої безперервної монархії у світі.

Хризантема арктична

Це малорослий підвид хризантем характерний тим, що здатний вистилати собою цілі поля, створюючи справжній барвистий килим, що стелиться до самого горизонту. Бутони дуже нагадують класичні ромашки, а відтінки в основному світлі - білий, ніжно-рожевий, лавандовий. Дуже морозостійкий, навіть серед своїх побратимів вирізняється цією особливістю!

Хризантема корейська

Елегантні корейські хризантеми люблять добре освітлені ділянки. Ця багаторічна рослина чудово пристосована до клімату України та досить широко вирощується в нашій країні. Відрізняється широкою палітрою відтінків та загальною естетикою кущів. Активно висаджують для озеленення міських парків, скверів, клумб.

Календула

Календула. Народженим у 80-х, 90-х і навіть на початку 00-х немає необхідності пояснювати як дана рослина виглядає і для чого застосовується, всі ми в дитинстві вживали заспокійливий відвар цього чудодійного засобу. Квітки календули мають яскравий помаранчевий відтінок, цвітуть з початку літа і до самих холодів, при цьому ними дуже активно засівають усі прилеглі території, через що дефіцит календули ніколи не спостерігається)

Космія

Космія – ідеальне рослини для міських клумб та присадибних ділянок, приватних будинків. Високорослий чагарник, увінчаний бутонами ніжних відтінків, стійкий до холодів, що добре переживає пересадку і росте на будь-яких типах грунтів. Несприйнятливий до різких змін погоди та вітрів, але надає перевагу добре освітленим просторам. Назва походить від давньогрецького слова, що означає прикрасу, форма бутона часто використовувалася в ювелірній справі тих часів.

Гербера

Гербера, як жоден інший герой цієї статті добре відома флорістам, оскільки широко застосовується в індустрії і є одним із найстійкіших квітів, зрозуміло, при правильному поводженні та догляді. Ось яка рослина може вразити різноманітністю відтінків і форм пелюсток, зустрічаються як бутони моно кольору, так і з лініями-ярусами пелюсток різних забарвлень. Композиції з герберами – це обов'язкова частина асортименту кожного салону чи флорістичного інтернет-магазину!

Топінамбур

Топінамбур, широко відомий, як земляна груша, поряд із соняшником є і сільськогосподарською та декоративною культурою. Хоча у флорістиці його практично не використовують, зате для озеленення прибудинкових територій, висадці на клумбах і в садах його використовують дуже активно, шкода, що період цвітіння у нього зовсім недовгий, близько 2-х місяців, проте сама рослина невибаглива і витривала.

Урсинія

Урсинія родом із Південної Африки, але й на території Європи успішно адаптувалася. Повсякденна назва рослини клиноусик, для нього характерна помаранчево-жовта палітра кольорів. Активно висаджується на клумбах та садах, бутони дуже нагадують зовнішнім виглядом лугову ромашку. Кущі урсинії досить високорослі, а період цвітіння починається раннім літом і продовжується майже до перших заморозків.

Леокантемум

Леокантемум, що в перекладі з грецької означає «біла квітка» – більш відомий, як нив'яник, раніше відносили до роду хризантем, що через деякі його особливості помилково. Зовні бутончики цієї рослини, дійсно являють собою щось середнє між хризантемою та ромашкою. Бутони нив'яника мають виключно білий колір, а серединки - жовті, класика ромашкоподібних рослин.

Рудбекія

Родом рудбекія з Північної Америки, як іменували її тамтешні аборигени невідомо, натомість європейські переселенці прозвали рослину «чорноока Сюзанна» через характерні серединки бутонів вугільного кольору. Однак європейці вважали, що назва «Сонячний капелюх» підходить рудбекії набагато більше. Рослина чудово активно розмножується самосівом, у догляді невибаглива, характерні високорослі кущі чудово переносять усі природні негаразди і радують цвітінням.

Феліція

Для феліції характерний рідкісний синеватий відтінок, через таку особливість є частою гостею у ландшафтних композиціях та бордюрних рішеннях, серединка ж у квіток незмінно має легке жовте забарвлення. Феліція стійка до холодів, але вимоглива до вологи та сонячного світла, недостатній полив, посухи, неправильно підібране занадто темне місце посадки можуть занапастити рослину. Низькорослі кущики розростаються в довжину до півметра, даючи при цьому багатий врожай маленьких милих бутонів.

Кореопсис

Цей представник сім'ї айстрових також відрізняється великою висотою, проте його бутони мають палітру кольорів від жовтого до малинового. Рослина виділяє стійкість до низьких температур, пристосованість та рясне цвітіння. Частий гість на багатьох клумбах у наших широтах, висадка в ґрунт відбувається вже в березні, а насіння занурюють на незначну глибину, що є додатковими плюсами для масової висадки кущів кореопсису в декоративних цілях.

Геліхрізум

Геліхрізум, цікавий уже хоча б тим, що його завезли з Нової Зеландії. Характерні при цьому рослини та інші назви найбільш відомими у тому числі виступають цмин і безсмертник. Висота кущів незначна, вони буквально стелиться по землі, при цьому кожен чагарник може розширюватися аж по півметра. Цвіте рослина до настання холодів, а також чудово зберігає свіжість та красу у зрізаному вигляді.

Ерігерон

Ерігерон це квітуча багаторічна рослина, що відноситься до сімейства айстрових, більш відома як дрібнолістник. Найбільш характерно для північноамериканського континенту, хоч і в українському кліматі непогано приживається. Цікавою є латинська назва, яку можна вільно перекласти, як "ранній старий", зумовлена вона тим, що насіння еригерону дуже швидко розвивається і при цьому володіє характерним білим чубком, що нагадує бороду. Найближчі до середини бутона пелюстки має жовтий відтінок, у той час як зовнішні можуть мати найрізноманітніший колір.

Анациклюс

Анациклюс, як і більшість інших, описаних нами рослин, має незвичну і складніулатинську назву, проте зовні квітки дуже нагадують класичні ромашки. У них також жовта серединка та білі пелюстки, проте зовнішні сторони пелюсток мають характерне рожеве забарвлення.

Цікаво, що цикл життєдіяльності квітки визначається сонячною активністю – бутончики закриваються, ховаючись від дощу і навпаки розгортають пелюстки назустріч сонцю і слідуючи його ходом безхмарним небосхилом.

Гацанія

Гацанія це трав'янистий багаторічний чагарник з великими квітками найрізноманітніших відтінків, зустрічаються навіть такі поєднання як помаранчево-чорний або жовто-зелений. Бутони розкриватися лише в сонячні дні, а от у похмуру погоду помилуватися красою гацанії не вийде, як і вночі. Також для цієї рослини характерне рясне і безупинне цвітіння, якщо умови та догляд за культурою забезпечують їй належний комфорт, нові квіти з'являтимуться буквально одина за одною.

Арктотіс

Крім того, що з латини назва квітки позначає "ведмеже вухо", слід виділити й інші особливості цієї рослини. Наприклад, невибагливість: квітучій пізно влітку чудово переживає і похолодання, і посухи, а також пристосований до кам'янистих ґрунтів. Має багатий спектр відтінків, від пастельного кремового до яскравого помаранчевого.

На території України рослина може вести багаторічний цикл життя, важливо щільно і герметично прикрити кореневу систему на зиму, ретельно обрізавши всю частину, що знаходиться на поверхні.

Венідіум

Венідіум бере свій початок із серця Африки, через це його часто називають африканською ромашкою. Існують кілька різновидів квітки, що володіють різними характерними особливостями і відтінком бутонів, що суттєво відрізняються. Головною зовнішньою відмінністю від ромашки є відмінність пропорцій між серединкою і пелюстками, якщо для перших характерне переважання довжини пелюсток над розмірами серцевини, то для других, часто діаметр центральної частини бутона перевищує довжину пелюсток.

Айстра

На десерт ми залишили найсолодше. Отже, айстри.

Різновидів цієї чудової квітки безліч, найбільш популярні і поширені ми розглянемо нижче, зараз же хотілося б виділити загальні риси та особливості, властиві даному сімейству.

Перше, на чому хотілося б загострити увагу, це те, що основні підвиди айстр чудово адаптуються до нашого клімату і буйно розквітають приблизно в середині літа, триває ж рясне цвітіння до початку морозів, в одеському регіоні, відповідно айстри можуть радувати садівників до глибокої осені. Невибагливі вони щодо якості ґрунту, поливу, освітленості, краще ростуть на добре удобреному ґрунті, в сонячних місцях і при достатньому рівні вологості, якщо всього цього немає, не біда, пристосуються і зацвітуть навіть у не найсприятливіших умовах.

Висаджують кущі айстр на дачних ділянках, прибудинкових палісадниках, міських клумбах, сільських садках і навіть на балконах. Частою гостею виступає айстра і в складних ландшафтних композиціях, не тільки любителі, а й професіонали високо цінують їхню невибагливість, пристосованість та естетичний зовнішній вигляд.

Бутони айстр у розмаїтті своєї структури можуть посперечатися навіть із визнаним лідером цієї номінації – хризантемами, палітра відтінків, також не змусить нудьгувати, відтінки у бутонів знаходяться у найширшому кольоровому спектрі. Часто для кожного різновиду характерний особливий відтінок та форма:

Віолетта – маленькі ромашкоподібні бутончики з рідким синеватим відтінком.

Барс Пінк – насичений яскравий рожевий відтінок бутонів даного виду айстр, рівномірно розподіляються по бутону без виокремленого квітколожа.

Гном – цей сорт айстри характерний не лише маленькою висотою кущів, завдяки якій і отримав свою назву, а й великою різноманітністю забарвлення бутонів від білого до яскраво-червоного

Фрікарта – невагомий та легкий лавандовий відтінок чудово гармонує з ніжною структурою ромашкоподібного бутону

Троянда – така цікава назва обумовлена не зовнішньою схожістю з королевою квітів, а тим, що цей високорослий вигляд айстр чудово підходить для компонування букетів і відмінно стоїть у зрізаному вигляді

Біла леді – про цей вид повною мірою можна сказати те саме, що і про сорт Троянда, але красивий молочно-білий відтінок великих бутонів надає їм особливого шарму

Констганс – ромашкоподібні бутони цих айстр просто захоплюють собою клумби. Відрізняється морозостійкістю та рясним цвітінням.

Висновок

В якості висновку хотілося б відзначити, що більшість людей з особливим теплом ставляться до ромашкоподібних квітів, високо цінують їхню природну чарівність, простоту і душевність. Двійники ромашки, часто чудово почуваються в нашому кліматі і ростуть на території України повсюдно, можливо через це ми відчуваємо в них своєрідний невловимий шарм, тому вони для нас такі рідні та близькі серцю.

Всі новини